14 грудня 1990 Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 45/106 ухвалила вважати 1 жовтня Міжнародним днем ​​людей похилого віку (International Day of Older Persons), з метою привернення уваги громадськості до проблем людей похилого віку. Спочатку цю дату стали відзначати в Європі, потім в Америці, а в кінці 1990-х років уже в усьому світі. 1 жовтня у багатьох країнах проходять різні фестивалі, організовувані асоціаціями в захист прав літніх людей, конференції і конгреси, присвячені їх правам і їх ролі в суспільстві. Громадські організації та фонди влаштовують у цей день різні благодійні акції. У цей день багато теле- і радіопрограм транслюють передачі з урахуванням смаків людей похилого віку.

Треба також зазначити, що щороку заходи Дня присвячені певній темі. За даними ООН, за останні десятиліття склад населення світу різко змінився - з 1950 по 2010 рік тривалість життя на загальносвітовому рівні збільшилася з 46 до 68 років і, як прогнозується, досягне 81 року до кінця нинішнього століття. В даний час в світі налічується майже 700 мільйонів чоловік старше 60 років, а до 2050 року кількість таких людей досягне двох мільярдів, що складе більше 20% світового населення. Причому, якщо вірити прогнозам фахівців, до 2050 року вперше за всю історію людства люди старше 60 років в світі виявляться більш численною дітей. Все це свідчить про те, що особливим потребам і проблемам багатьох літніх людей необхідно приділяти особливу увагу. Не менш важливим є і та обставина, що більшість чоловіків і жінок похилого віку можуть і далі вносити найважливіший внесок у функціонування суспільства, якщо їм будуть гарантовані для цього відповідні умови. В основі всіх зусиль, прийнятих в цьому напрямку, лежать права людини. У виступі Генерального секретаря ООН йдеться, що в Міжнародний день людей похилого віку, який відзначається 1 жовтня, ООН закликає уряди, приватний сектор, організації громадянського суспільства та всіх людей планети зосередити увагу на створенні товариства для будь-якого віку, як це передбачено в Мадридському плані дій по проблемам старіння і відповідно до цілей у сфері розвитку, сформульованих в Декларації тисячоліття, а також більш масштабними глобальними цілями в області розвитку. Спільними зусиллями країни можуть і повинні забезпечити, щоб люди не тільки жили довше, але і щоб життя їх була більш якісною, різноманітною, повноцінною і приносить задоволення.