МПП Майстерня  С

         Замовник:                                            Нововодянська сільська рада Добропільського району Донецької області

                                                                      

   

         Найменування об’єкту:                      Генеральний план села Весна

                                                                       Добропільського району Донецької області

Генеральний план  села Весна

Добропільського району Донецької області

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ГП- VI-17.1/608.4

Керівник архітектурного бюро                                                       Н.В. Лаврова

Головний архітектор проекту                                                          Ю.П. Синьковський

Кваліфікаційний сертифікат                                                                       серія АА №002099

                  

Головний інженер проекту                                                              О.М. Ситенко

Кваліфікаційний сертифікат                                                                       серія АР №006239

м. Дніпро

2017 р.


1.  додатКИ

1. Завдання на розробку містобудівної документації.

2. Рішення Нововодянської сільської ради № VІІ/16-6 від 07.02.2017р. про дозвіл на розробку генеральних планів селищ Нововодяне, Благодать, Весна, Веселе Поле,  Первомайське.

3. Довідка-інформація Управління містобудування та архітектури  Донецької обласної державної адміністрації № 01-223-18/01 від 23.06.2017р.

4.  Довідка-інформація Нововодянської сільської ради.

5. Паспорт територіальної громади Нововодянської сільської ради на 01.01.2017р.

6. Паспорт сільського населеного пункту с. Весна.

7. Рішення Нововодянської сільської ради № VІІ/9-5  від 25.04.2016р « Про перейменування вулиць населених пунктів сільської ради».

8. Картографічна основа в М 1:2000.

9. Картографічні матеріали.

2.  Склад ПРОЕКТу

№ п/п Найменування матеріалів На чому виконано Масштаб Номери креслень чи томів проектної документації
І. Графічні матеріали
1. Схема розташування с.Весна в системі розселення Добропільського раону

папір

1:50 000

ГП-1

2. План існуючого використання території зі схемою існуючих планувальних обмежень папір 1:2 000 ГП-2
3. Генеральний план території зі схемою проектних планувальних обмежень папір 1:2 000 ГП-3
4. Схема вулично-дорожньої мережі, сільського та зовнішнього транспорту папір 1:2 000 ГП-4
5. Схема інженерного обладнання території папір 1:2 000 ГП-5
6. Схема інженерної підготовки та захисту території папір 1:2 000 ГП-6
7. Детальний план території населеного пнкту папір 1:2 000 ГП-7
ІІ. Текстові матеріали
1. Пояснювальна записка книга   1

3.  Склад АВТОРСьКОГО КОЛЕКТИву

В розробці цього проекту приймали участь:

Головний архітектор проекту                                                       Ю.П. Синьковський

Кваліфікаційний сертифікат                                                         серія АА №002099

Головний інженер                                                                           О.М. Ситенко

Кваліфікаційний сертифікат                                                         серія АР №006239

Архітектор І категорії                                                                    О.Н. Реутова

Інженер І категорії                                                                          О.В. Парубець

Керівник санітарно-технічної групи                                            І.Ю. Морозова

Інженер-електрик І категорії                                                         Г.І. Жигалова

Економіст                                                                                        Н.Г. Троценко

Нормоконтроль                                                                               Н.В. Лаврова

Даний проект розроблено у відповідності з екологічними, санітарно-гігієнічними, протипожежними та іншими діючими нормами, правилами та стандартами та передбачає безпечну для життя та здоров’я людини експлуатацію за умови дотримання заходів, передбачених кресленнями.

ГАП      Ю.П. Синьковський


4.  ПЕРЕДМОВА

Генеральний план території  села Весна Добропільського району Донецької області розроблено спеціалістами МПП «Майстерня С» на замовлення Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області (договір №VI-17.1/608.4   2016р.)

Генеральний план селища Весна Добропільського району Донецької області розроблено на підставі таких даних:

- завдання на проектування;

- вихідних матеріалів, наданих Нововодянської сільською радою та її службами;

- матеріалів аерофотогеодезичних вишукувань, виконаних ФОП Грисенко С.В.

  в 2015р.та ПП «ГКА»,виконаних в 2016р.;

- натурних обстежень.

В розробці проектної документації враховано вимоги нижчеприведених нормативно-правових документів:

- Конституція України від 28 червня 1996р.;

- Земельний Кодекс України від 25 жовтня 2001р. №2768-ІІІ;

- Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003р.;

- Водний Кодекс України від 6 червня 1995р.;

- Лісовий Кодекс України № 3404-ІV від 8 лютого 2006р.;

- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997р.;

- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами

  від 17 лютого 2011р. –2013р.;

- Закон України «Про землеустрій»  від 22 травня 2003р.;

- ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських

  поселень;

- ДБН Б. Б. 1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;

- ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських населених пунктів»;

- Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів,

  затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 №173;

- ДБН ІV-16-98, частина ІІ «Державні санітарні правила планування та забудови

  населених пунктів», 2002р.;

- СН 369-74 «Вказівка з розрахунку розсіювання в атмосфері шкідливих речовин,

  що знаходяться у викидах підприємств»;

- БНіП 2-12-77 «Захист від шуму».

Генеральний план населеного пункту – містобудівна документація, яка вирішує концептуальні напрямки розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях  для забудови та іншого використання; потреба у зміні меж населеного пункту, черговість і пріоритети забудови; функціональне зонування, планувальна структура; загальний стан довкілля, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного та санітарно-гігієнічного стану; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання.

Необхідність розроблення генерального плану с. Весна викликана змінами у соціально-політичній та економічній сферах, що відбуваються у країні за роки незалежності, особливо в 2014-2016рр.

Проект виконано на розрахунковий період – 20 років (до 2037р.) – ІІ черга, з виділенням І черги – 5 років (2022р.).

При виконанні цієї роботи були використані нижченаведені матеріали:

- Схема планування території Донецької області, затверджена 09.06.2011р.;

- Паспорт територіальної громади Нововодянської сільської ради;

- Проект встановлення меж сільських населених пунктів Нововодянської сільської ради Допропільського району 1994р.

- Проект формування території та встановлення меж Нововодянської сільської ради,

  1994р.;

- Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів

  Нововодянської сільської ради, 2017р.;

- Програми економічного та соціального розвитку Нововодянської сільської ради

  на 2017р.;

- Кадастрова карта України.

Актуалізована картографічна основа в цифровій формі надана ФОП Грисенко С.В. (підрядні роботи ПП «ГКА») в 2015р.та оновлена картографічна основа, виконана ПП «ГКА» в 2016р.

- Технічна документація по землеустрою щодо інвентаризації земель під водимими  об’єктами  на території Нововодянської сільської ради  населених пунктів.

5.  РОЗДІЛ 1   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Мета та призначення генерального плану

Генеральний план  розробляється з метою:

- визначення перспектив розвитку населеного пункту, враховуючи розвиток всіх функціональних зон: сельбищної, виробничої, сільськогосподарського використання, рекреаційної, об’єктів природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини;

- забезпечення заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, поліпшення санітарно-гігієнічних умов проживання населення, раціонального використання і органічного включення до забудови пам’яток історії і культури;

- створення сприятливих умов для життєдіяльності людини;

- забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Введення генерального плану вирішує наступні основні задачі:

- обґрунтування та встановлення нових меж населеного пункту;

- визначення напрямку територіального розвитку з урахуванням перспектив, обґрунтованих раціональним використанням територіальних і природних ресурсів;

- функціональне зонування території населеного пункту, що забезпечує найкращі умови праці, побуту та відпочинку населення, а також розвиток та реконструкцію населеного пункту в цілому;

- відкриту інформацію про умови використання земельних ділянок на території населеного пункту;

- підвищення ефективності використання земельних ділянок, в тому числі шляхом створення умов для залучення інвестицій у будівництво та впорядкування території;

- створення підстав та умов для контролю на відповідність затвердженій містобудівній та проектній документації, будівельних намірів забудовника, вже закінчених об’єктів містобудування та умов використання цих об’єктів.

Генеральний план  селища Весна є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка призначена для обґрунтування довгострокової стратегії планування і забудови території населеного пункту.

При виконанні проекту генерального плану с. Весна  Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області у відповідності з п.4.10 ДБН Б.1.1-15:2012 та завдання на проектування розділ «Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)» в даній містобудівній документації не розробляється.

1.2 Терміни та визначення понять

Нижче наведені терміни та визначення понять, використані в цій пояснювальній записці:

Архітектурне рішення – авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду, інтер'єрів об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.

Будинок – будівля для житла, розміщення підприємств, установ тощо.

Будівля – це споруда, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Будова – сукупність будівель і споруд (об'єктів) основного і допоміжного виробничого або цивільного призначення, будівництво яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на яку в установленому порядку затверджується титул будови.

Вид використання території – використання та забудова території, що поєднується за подібністю від повідних ознак.

Генеральний план міста – це містобудівна документація, яка відповідно до вимог державних будівельних норм визначає принципові рішення щодо планування, забудови, реконструкції та іншого використання території міста, встановлює в інтересах населення та з урахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку міста, функціональне призначення території, розміщення об'єктів, вулично-дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, заходи щодо інженерної підготовки, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини.

Громадське обговорення – процедура, спрямована на врахування законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави при плануванні і забудові територій.

Громадські слухання – форма громадського обговорення проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови, тощо.

Державний акт на право власності або постійного користування земельною ділянкою – документ, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, наданий в установленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Документація проектна – затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємнопланувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об’єктів будівництва.

Експертиза містобудівної документації – діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника (забудовника) надають висновки щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих висновків.

Забудова територій – розміщення та здійснення будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі – будівництво).

Завдання на проектування – документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника (забудовника) до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов.

Земельна ділянка – частина земної поверхні зі встановленими межами, яка характеризується певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та іншими ознаками, з визначеними відносно нього правами.

Зона охоронна – територія з особливим режимом використання земель та природокористування навколо особливо цінних природних об’єктів, об’єктів історичної та культурної спадщини, а також вздовж ліній зв’язку, електропередач, магістральних трубопроводів, земель транспорту.

Зона санітарно-захисна – територія, що відокремлює від житлової забудови об’єкти, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищення рівня шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітного випромінювання радіочастот, електричних полів, іонізуючого випромінювання.

Зонування – встановлення територіальних зон в межах населеного пункту з визначенням відповідних видів використання території, об’єктів нерухомості та встановленням містобудівного регламенту.

Інженерно-транспортна інфраструктура – комплекс інженерних, транспортних споруд та комунікацій.

Історичний ареал – частина території міста, селища, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Комплексна забудова території – упорядкування території шляхом забезпечення громадських та приватних інтересів, спрямованих на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об'єктів соціальної сфери, жилих будинків, благоустрою території, інших об'єктів містобудування.

Лінія регулювання забудови – визначені в містобудівній документації межі розташування будинків та споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій.

Містобудівна документація – затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель.

Об'єкт архітектури (архітектурної діяльності) – будинки і споруди житлового, цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Об'єкти містобудування – функціональні території міста (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної та природної спадщини та інші), будинки та споруди, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об'єкти архітектурної діяльності.

Об’єкт культурної спадщини – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, історичного, архітектурного, містобудівного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Орган місцевого самоврядування – виборчий орган (рада), який складається з депутатів і в відповідності з законом наділений правом представляти інтереси територіальної громади та приймати від її імені рішення.

Полоса прибережна захисна – частина водоохоронної зони, для якої вводяться додаткові обмеження землекористування, забудови та природокористування.

Проект забудови території – документація, яка поєднує властивості містобудівної та проектної документації, що розробляється для будівництва комплексів будинків та споруд.

Територія – частина земної поверхні у встановленій межі з притаманним їй географічним положенням, природними і створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами.

Традиційний характер середовища – історично успадкований вигляд та об’ємно-просторова структура історичного населеного місця.

Функціональне використання (призначення) території – використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність інших супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.

Червоні лінії – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.

6.  РОЗДІЛ 2.

   АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА. МІСТОБУДІВНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ

2.1 Економіко-географічна характеристика території. Загальні відомості щодо     с. Весна

Село Весна знаходиться в північно-східної частині території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області. Територія селища на півдні, півночі і на заході, межує з землями сільськогосподарського призначення. На сході межує з землями виробничої забудови і з громадськими пасовищами.

Село  знаходиться в складі Нововодянської сільської ради, до якої входять п’ять  сіл:

- с. Нововодяне – площа –  259,40 га, населення –  395 чол.;

- с. Первомайське - площа –  190,80 га, населення –  367 чол.;

- с. Весна – площа – 112,50 га, населення – 42 чол.;

- с. Благодать – площа – 101,30 га, населення – 66 чол.;

- с. Веселе Поле – площа – 44,40 га, населення –  38 чол.

Відстань від меж с. Весна до адміністративного центру в с. Нововодяне – 8 км., до районного центру м. Добропілля шосейним шляхом – 21 км.

Коротка історічна справка.

С.Весна (до 1917р.- Ейхвальд, до 1923року – Святотроїцька, до 17 лютого 2016року – Урицьке) – село в Україні, Добропільського районі Донецької області.

Ейхвальд (Eichwald) ( у  перекладі на українську –Дубовий Ліс)- німецька католицька колонія, заснована в 1823 р. У період першої світової війни Ейхвальд перейменували в Святотроїцьку. У 1923 р Сятотроїцьку перейменували на Урицьке.

На початку 2-х рр..була відкрита початкова школа,в 70 р. ліквідована. Перший колгосп в селі виник у 193 р.ім. Урицького.

Памятники:

У 1990 р. було було перепоховання останків воїнів, загиблих в боях за село Весна.

У 2003 р.- Відкрито пам’ятник односельцям (64 людини) і визволителям села, загиблим у роки Другої Світової Війни.

 Загальна площа території с.Весна згідно «Проекту встановлення меж населених пунктів Нововодянської сільської ради», складає 112,500га.

Існуючий житловий фонд  представлений присадибною житловою забудовою.

Народно - господарський комплекс села представлений  сільським господарством.

Об’єкти соцкультпобуду у селі відсутні.

Центральні вулиці мають асфальтобетонне покриття , загальною протяжністю 0,3 км. Щебеневе покриття – 4,50км.

Село Весна входило в склад крупного радгоспу «Добропільський». Розвиток сільського господарства було орієнтовано на вирощування зернових культур, картоплярство, молочно-м’ясне скотарство, свинарство.

На теперішній час повністю скорочено поголів’я великої рогатої худоби, свиней, частина капітальних приміщень пустує, частина - зруйнована.

Село забудовано переважно одноповерховими садибними житловими будинками.

Структуру населення і динаміку кількісних змін с. Весна на 01.01.2017р. дивись табл.2.1.1 і табл.2.1.2.

Таблиця 2.1.1

Населений пункт Кількість населення, разом Діти дошкільного віку Діти шкільного віку Громадяни пенсійного віку
с. Весна 42 - 4 19
100%   10  % 45,2    %

Таблиця 2.1.2

Населення За 2014рік За 2015рік За 2016рік
Кількість померлих 2 2 2
Кількість народжених - - -

Транспортні зв’язки між селом і районним центром – м. Добропілля, іншими населеними пунктами здійснюється по міжнародній автодорозі регіонального значення    Т-0514 та  Т-0515 Олександрівка – Добропілля – Покровськ - Констянтинопіль, ІІ категорії, а також по інших автодорогах місцевого значення з твердим покриттям.

2.2 Природно-кліматичні умови

Село Весна знаходиться в північної частині Нововодянської сільради Добропільського району.

2.2.1 Клімат

Територія села належить до зони помірно-континентального клімату з частими посухами та суховіями в літній час і відлигами, туманами взимку.

Характеристика кліматичних умов основних метеорологічних показників, необхідних для обґрунтування та прийняття планувальних рішень наведена за даними багаторічних спостережень на метеостанції м. Ізюм в нижченаведених таблицях.

Таблиця 2.2.1.1

Метеорологічні показники Цифрова характеристика
Середньодобова сонячна радіація в липні на вертикальну поверхню південної орієнтації

143,5 Вт/м2

Те ж саме з західного та східного боку 183 Вт/м2
Температура повітря і ґрунту  
Температура повітря, середньорічна +7,50С
Абсолютний мінімум -25,00С
Абсолютний максимум +38,00С
Розрахункові температури:  
- найбільш холодної п’ятиденки -26,00С
Опалювальний період:  
- середня температура -2,10С
- тривалість 189 днів
Тривалість без морозного періоду 126 днів
Глибина промерзання ґрунту 100 см
Вологість і атмосферні опади  
Середня місячна відносна вологість повітря найбільш холодного місяця 60%
Середня місячна відносна вологість повітря найбільш теплого місяця 25%
Кількість опадів за рік 480 мм
Добовий максимум опадів 74 мм

Таблиця 2.2.1.2

Повторюваність напрямків вітру (чисельник), %, середня швидкість вітру по напрямкам (знаменник),м/с, повторюваність штилів, %, максимальна і мінімальна швидкість вітру,м/с
СІЧЕНЬ
Пн Пн-Сх Сх Пд-Сх Пд Пд-Зх Зх Пн-Зх Штиль Максимальна швидкість за січень по румбам

  6

2,9

 11

4,4

 17

3,9

 13

2,4

10

4,2

19

4

15

3,6

 9

3,7

10 4
Повторюваність напрямків вітру (чисельник), %, середня швидкість вітру по напрямкам (знаменник),м/с, повторюваність штилів, %, максимальна і мінімальна швидкість вітру,м/с
ЛИПЕНЬ

Пн

Пн-Сх

Сх

Пд-Сх

Пд

Пд-Зх

Зх

Пн-Зх

Штиль

Максимальна швидкість за січень по румбам

11

2,9

13

3,1

  7

2,2

8

2

6

2

16

2,6

16

2,7

23

2,9

20 2

Характеристичні значення навантажень і впливів (ДБН В.1.2-2:2006) наведено у табл. 2.2.1.3.

Таблиця 2.2.1.3

Вітрове навантаження 460 Па
Снігове навантаження 1390 Па
Товщина стінки ожеледі 21 мм
Вітрове навантаження при ожеледі 210 Па

Природно-кліматичні особливості району сприятливі, особливості температурного і вітрового режиму сприяють добрій аерації території, формують комфортне мікрокліматичне середовище і сприятливі для організації відпочинку, а також являють велику практичну цінність при лікуванні багатьох захворювань і організації оздоровчих заходів з метою профілактики.

Згідно СНиП 2.01.01-82, ДБН 30-92**, територія, що розглядається, розташована в ІІІВ підзоні (східний степ) третього інженерно-кліматичного району, для якого орієнтація вікон житлових кімнат однобічних квартир в межах сектору горизонту від 200° до 290° і від 310° до 50° не припускається.

2.2.2 Рельєф

Рельєф території, прилеглої до с. Весна – пагористий, розчленований ярово-балочною мережею. Територія відноситься до області північно-західного схилу Донецького кряжу.

Абсолютні позначки території с. Весна змінюються від 147,00м до 167,00м над рівнем моря. Система висот – Балтійська. Похили поверхні в основному не перевищують 50 ‰.

Загальний похил місцевості з півдня на північ і з півночі на південь до ставків і ярів.

2.2.3 Ґрунти та рослинність

В геологічному відношенні район с. Весна складений породами крейдової, юрської і тріасової систем, які прикриті грунтово-рослинним шаром.

Село  розташоване в степовій зоні, де зональним типом ґрунтів є чорноземи звичайні.

Ґрунти представлені середньо та сильно змитими чорноземами з потужністю гумусованого шару від 20 см до 60 см.

В понижених ділянках балок зустрічаються лугові і лугові шаруваті ґрунти, які більшою частиною слугують високоякісними сіножатями.

В  пониженнях балок зустрічаються болотні, солонцюваті, солончакові ґрунти, які характеризуються постійним надлишковим зволоженням, оглиністю всього профілю ґрунту.

Найхарактернішою дерев’яною рослинністю даної території є липа, горобина, акація, тополя, клен гостролистий, ясен.

2.2.4 Геологічна будова

За геологічною будовою територія належить до західного крила синклінарної складки Кальміус- Торецької котловини Донбасу. В геологічній будові району беруть участь камено-вугільні третичні і четвертичні відкладення систем.

Камено-вугільні відкладення представлени світами і вкражені головним образом песчано- глинистими сланцами, переслащилися з песчаниками. Залягання порід в межах площі відносно спокійне, тектонічних порушень безпосередньо в межах, території, що розглядається, не виявлено.

2.2.5 Тверді корисні копалини

В тектонічному відношенні розглядаємая територія с. Весна приурочене к західному крилу Кальніус -Торецької котловини  Донбасу.

Товщина порід каменовугілля характеризується спокійними закладенням.

Падіння порід на південно-схід і простирання на північ - захід . Кут падіння складає 90º.

Стратиграфічно каменовугілля товща порід, слагаюша надра ділянки  представлена свитими:С72 – Герлівської, С62 – Алмазної, С52- Каменської.

В даному районі  робочими пластами являються С72- м4  , який підробляється шахтою   ім. XXI з’їзду, гірничі породи які під ділянку селища не підошли.

Свита С62 (l2, l3)  підробляються під територію  села Весна. По  величинам деформації вона відносяться к ІІ-ІІІ групам територій. Територія під селищем в теперішній час не підробляється.

Під час проектування нових ділянкок під забудову необхідно погодити проекти з:

-        Управлінням Донецького округу Держгіртехнадзору України;

-         П/о «Добропільвугілля».

При  проектуванні  були використані наступні геологічні звіти:

  1. Геологический отчет о дорозведке   полей шахт XXI партсъезда и № 2 «Родинская», составленый иследовательским управленим ТШГ и ТБ МУП УССР в 1972 году.
  2.  Геологический отчет о результатах поисковой разведки  на площадках Красноармейской -  Западной  перспективы,  составленый трестом «Артемгеология» в 1971 год.

2.2.6 Гідрогеологічні умови

Гідрогеологічні умови району обусловлені орогідрограічними і кліматичними умовами, геологічною будовою і степеню підробітки надр. Перечисленні два фактори не внесли свій відбиток на характер накопичення підземних вод і формування їх хімічного складу. У межах селища  підземні води приурочені к каменовугільним та четвертинним відкладенням.

Водоносний горизонт в цих відкладеннях приурочен к нізам лісовідних суглинків, малопотужною, непостійний к практичному значенню і для цілей питного та господарського водопостачання  значення не має.

В каменовугільних відкладеннях підземні води зосереджені к писчанікам і вапнам. Що стосується песчаних сланців , то вони також утримують воду, але являються слабким водоносним горизонтом і практичного значення не мають.

2.3 Сучасне використання території поселення

В даний час с. Весна являє собою сільський населений пункт, який за чисельністю населення можна віднести до групи середніх згідно ДБН Б.2.4-1-94, табл.1.1. Площа села – 12,50 га.

Чисельність постійного населення с. Весна на 01.01.2017р. складала 42 чол.а також тимчасового населення 27х2,1=57 чол, кількість подвірь – 56(29)  од., з них одноквартирних  житлових будинків – 56 од. Загальна площа існуючого житлового фонду складає 3360 м2. Житловий фонд представлено в основному одноповерховими житловими будинками садибного типу на одну родину.

В одному будинку в середньому проживає 1,78 людини. Середня житлова забезпеченість населення 33,60 м2/чол.

Площа існуючих присадибних ділянок складає від 0,10 до 0,6 га. Частина  ділянки  використовується для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, частина для ведення особистого сільського господарства.

На території села вітсутні заклади торгівлі повсякденного користування є меморіал пам’ятник «Загиблим воїнам у ДСВ».

Інфраструктурні об’єкти обслуговування періодичного та повсякденного користування (загальноосвітня школа,  будинок сільради, дитсадок, амбулаторія, відділення зв’язку та пошта) розміщені в с. Нововояне на відстані 8 км.

Зелені насадження загального користування с. Весна представлені сквером відпочинку, розташованими біля меморіалу воїнам в існуючому центрі.

Джерелами водозабору села  є існуючий магістральний водовід Ø 100 мм «Води Донбасу». Загальна протяжність водопровідних мереж – 0,20км. Також на окремих присадибних ділянках використовується шахтні колодязі.

Централізовані системи каналізування та теплопостачання в селі відсутні. Каналізація місцева, представлена вигрібними ямами. В житлових будинках теплопостачання – автономне за допомогою твердопаливних та електричних котлів.

Система газопостачання – відсутня.

Електропостачання с. Весна здійснюється від державної енергосистеми від підстанції «Білозерська» 110/35/6 кВ. В селі є 2 трансформаторні підстанції. Загальна довжина магістральних мереж – 3,71 км. Довжина мережі зовнішнього освітлення – відсутня.

 В селі телефонізація і радіофікація відсутнє.

Нововодянська сільська рада (с. Весна) користується звалищем побутових твердих відходів, що розташоване в Добропільському районі. Укладена угода з підприємством ТОВ «Екологічна компанія «Громада-Добропілля» на вивіз твердих побутових відходів на існуючий полігон.

Для традиційного захоронення використовуються існуюче  кладовище на території с. Весна.

2.4. Існуючий стан навколишнього середовища

За результатами комплексної оцінки території в «Схемі планування території Донецької області» вказано, що с. Весна знаходиться в зоні з високим рівнем забезпеченості природними ресурсами містобудівного розвитку, високим рівнем природно-техногенної безпеки, сприятливій для рекреаційного використання, а також природоохоронного, оздоровчого призначення. В цілому екологічний стан навколишнього середовища – задовільний.

У відповідності з Комплексною оцінкою регіональних техногенних змін гідромеханічних умов Донецької області території відносяться до незабруднених.

В с. Весна  головним фактором, що чинить вплив на довкілля, є господарська діяльність людини. Основні види економічної і господарської діяльності по значущості впливів – сільське господарство і транспорт.

Інтенсивна сільськогосподарська діяльність і природно-кліматичні умови призводять до значної ерозії ґрунтів. Для території Нововодянської сільської ради характерна висока ерозійність ґрунтового покрову. Однією з основних причин деградації агроландшафтів є високий рівень розораності території.

Проблемою в с. Весна  є також утилізація твердих побутових відходів. Повністю не вирішене питання про вивіз твердих побутових відходів з території селища на організоване звалище спеціалізованим транспортом. Побутові відходи: харчові, відсів попелу (від горіння твердопаливних котлів), пластмаса, скло, відпрацьовані джерела току, тара від засобів побутової хімії, фарб, люмінесцентних ламп – збираються без сортування і містять у собі екологічно небезпечні компоненти.

2.5 Аналіз реалізації попередньої містобудівної документації

По с.Весна немає розробленого спеціалізованою організацією генерального плану. Основною діючою містобудівною документацією на території, що розглядається, є розроблена Українським державним науково-дослідницьким інститутом проектування міст «Гипроград» в 2011р. «Схема планування території Донецької області», що затверджена рішенням ІV сесії 6 скликання обласної ради від 09.06.2011р. Концепцію розвитку території, відображену в схемі, було прийнято за основу при розробленні нового генерального плану села.

7.  РОЗДІЛ 3.

   ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ. СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ.

3.1 Пропозиції щодо економічного розвитку території населеного пункту. Стисла характеристика району у відповідності зі схемою планування території Донецької області.

Згідно зі схемою планування території та схемою формування туристичне - рекреаційної схеми області населені пункти Нововодянської сільради відносяться до Допропільської рекреаційної зони Покровської(Красноармійської) туристичної зони. В селах Нововодянської сільради  знаходяться об’єкти історії місцевого значення.

На території Нововодянської сільської ради пріоритетним є розвиток інфраструктури короткочасного відпочинку, православного, культурно-пізнавального («зеленого»), спортивного(рибальство, мисливство), туризму.

«Зелений» туризм дає можливість ознайомитись з культурою краю, його історією, релігією і природним потенціалом. Цей вид туризму дає можливість міським жителям відпочити в приватних сільських господарствах – садибах.

Сільський туризм – явище багатогранне. Один з основних його аспектів, з огляду на сучасний стан економічного розвитку України – соціальний. Тому його слід розглядати як один із засобів диверсифікації джерел доходів сільських мешканців, як складову частину розвитку сільської інфраструктури і сільських територій. Саме тому в багатьох країнах сільський «зелений» туризм активно підтримується та заохочується державою. Доступ до діяльності в цій сфері максимально спрощено, а суб’єкти, що надають такі послуги, отримують всілякі преференції, в тому числі і податкові.

Другий основний аспект полягає в отриманні додаткових можливостей для популяризації української культури, розповсюдження знань і інформації про історичні, географічні, природні, етнографічні особливості України, які є вагомою підставою для признання сільського «зеленого» туризму суспільно цінною і корисною сферою відносин, що заслуговує всебічної підтримки законодавчими та виконавчими органами влади.

Крім рекреаційної діяльності, у відповідності зі схемою планування території Донецької області на території області виділено зони урбанізації, в межах яких рекомендується інтенсифікація та подальший розвиток виробничого потенціалу.

Село Весна входить в Північну підзону урбанізації, де формується інфраструктура короткочасного відпочинку, а також рекомендується інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва ринкового і приміського типу, розвиток пунктів по переробці місцевої сільськогосподарської сировини для обслуговування туристичних і рекреаційних зон.

У сучасних умовах економічних і соціальних перетворень, пов’язаних з реорганізацію промисловості та системи місцевого самоврядування, розвитком ІТ-технологій, можливістю віддаленого працевлаштування та підвищенням привабливості території приміської зони м. Добропілля (міжрайонний центр в системі міжселенного культурно-побутового обслуговування, центр Слов’яно-Святогірської курортно-рекреаційної зони), с. Весна отримує нові можливості здійснювати активний розвиток території.

Такі можливості випливають з ряду об’єктивних причин і процесів. З одного боку це пов’язано з розширенням можливостей малого бізнесу, який створює підприємства у різних сферах: переробній галузі, об’єкти торгівлі, обслуговування, інтелектуальна продукція тощо. Дані об’єкти вигідніше розміщувати у приміських зонах міст: по-перше, тут менша плата за землю, по-друге, тут менша щільність населення і, відповідно, більше можливостей розміщення підприємств, по-третє, велика кількість безробітного населення, для якого це робочі місця. З іншого боку, посилюється бажання населення проживати у приміських зонах міст. Це території, не забруднені великою кількістю виробництв, автошляхів тощо, тобто вони є сприятливими для проживання.

Інвестиційно-привабливою сферою даної території (с. Весна) є розвиток малих приватних підприємств з перероблення сільськогосподарської продукції для задоволення зростаючих потреб м. Добропілля курортно-рекреаційної зони.

На сучасному етапі розвитку основними джерелами забезпечення сталого розвитку населеного пункту залишаються інвестиційні кошти підприємств та організацій усіх форм власності. Важливу роль у підтримання стабільності капіталовкладень будуть відігравати кошти державного та місцевого бюджетів.

Враховуючи поєднання вищенаведених факторів, даним генеральним планом пропонується розвиток с. Весна в двох напрямках:

І – виробництво сільськогосподарської продукції та створення сучасних підприємств по переробці сільськогосподарської продукції в зонах її виробництва з виділенням двох типів, а саме:

а) ринкове сільськогосподарське виробництво: вирощування зернових, олійних

і кормових культур, мале молочно-м’ясне тваринництво в комплексі з переробними цехами;

б) сільське сільськогосподарське виробництво: городництво, садівництво, птахівництво.

ІІ – розвиток православного, спортивного(рибальство) і культурно-пізнавального («зеленого») туризму, пов’язаний з високим рівнем забезпеченості природними ресурсами і природно-техногенної безпеки (безцінний природній потенціал, красу краю, розмаїття природних ресурсів, безкрайні ліси, луги, поля.

Обрані напрямки розвитку с. Весна відповідають основним напрямкам «Схеми планування території Донецької області», нормативним документам і законодавству України в сфері містобудівництва.

3.2 Проектні пропозиції щодо планувальної організації та функціонального зонування населеного пункту

Архітектурно-планувальна організація території села розроблена з урахуванням природних умов, існуючої мережі вулиць та забудови.

Даним проектом пропонується модель розвитку селища, націлена на підвищення комфортності проживання населення (збільшення житлової забезпеченості до 50м2/чол., розвиток системи обслуговування і зони відпочинку, удосконалення транспортної структури, створення робочих місць за рахунок розвитку агропромислового комплексу та місцевої переробної промисловості та ін.).

Враховуючи наявні тенденції розвитку поселень на території Слов’яно-Святогірської курортно-рекреаційної зони та особливості с. Весна, пропонується включити в межі селища території для перспективної забудови виробничими об’єктами та розміщення зеленої зони, а також використати наявні земельні ділянки, вільні від забудови, для перспективного розміщення житлових та громадських об’єктів.

Існуюча планувальна структура села характеризується як лінійна, розчленована. Подальший її розвиток планується шляхом включення в селітебну зону нових територій в південній та східній частині села.

Згідно з проектними пропозиціями нового генерального плану в межі села вводиться території за рахунок земель запасу житлового фонду. Враховуючи існуючі планувальні обмеження (на півдні, півночі та заході землі – розпайовані землі) – розвиток села на першу чергу (5 років) та на розрахунковий період (20 років) передбачається переважно в південна - східному напрямках. Таким чином близько 6,0 га вводиться в межі села під виробничу та комунально - складську забудову, 6,0 га – під ландшафтно-паркову зону  села.

Територію існуючої житлової забудови передбачається залишити в наявних обсягах. Ущільнення існуючої житлової забудови планується за рахунок використання садибних ділянок, які в даний час знаходяться в занедбаному стані. Розміри ділянок приймаються за існуючим положенням.

Розвиток житлової забудови планується за рахунок використання території присадибного фонду селища  площею 10 га вільних , розташованої в межах села та ділянки земель резерву розвитку населеного пункту.

Для забезпечення будівництва «агросадиб», розвитку «зеленого» туризму, розширення інфраструктурних можливостей села проектом передбачено формування в східній частині села розвинутої ландшафтно-паркової території з спортивними майданчиками, майданчиком для проведення масових заходів, етнографічних фестивалів та ділянками тихого відпочинку, орієнтованих на існуючий став.

З метою створення додаткових робочих місць для забезпечення привабливості мешкання в с. Весна планується розвиток виробничої зони в південної частині села. Проектом пропонується розташування в виробничій зоні малих підприємств V класу шкідливостей з розміром санітарно-захисних зон – 50,0м згідно ДСП173-96, доп.4. Між виробничою територією та житловою забудовою планується зона зелених насаджень.

Проектна планувальна структура є відкритою, тобто мається можливість її подальшого розвитку на наступних етапах будівництва.

3.2.1 Існуюче зонування території села

В теперішній час с. Весна не має чіткого функціонального зонування. Сельбищна зона являє собою садибну одноповерхову зону з вільною системою вулиць.

Головна вулиця села – вул. Донецька є житловою вулицею с. Весна, по ній здійснюється транзитний автомобільний рух в м. Добропілля та с. Нововодяне. Вулиці села не диференційовані за значенням, лінія забудови не дотримана.

На території села чітко не виділені громадська, комунальна та ландшафтна рекреаційна зони. Заклади культурно-побутового обслуговування (недіючий магазин) розміщені по вул. Донецька в спеціальних будівлях. Ландшафтно-рекреаційна зона займає неорганізовану територію і навколо меморіалу пам’ятник «Воїну».

Виробнича зона в існуючих межах відсутня. За межею села з північно-східного боку на відстані 0,3км знаходиться територія колишнього господарського двору.

3.2.2 Планувальне зонування території села

Виходячи з аналізу існуючої забудови села, а також перспектив функціонального використання та планувального розвитку території проектом пропонується впорядкування існуючої забудови населеного пункту.

За генеральним планом в с. Весна передбачені наступні функціональні зони:

Ж - 1, житлова – садибної забудови;

Р – 2, рекреаційна – для активного та тихого відпочинку;

Р - 3, рекреаційна – рекреаційна зона озеленених територій загального користування;

ТР – 2, транспортна – територія вулиць (в межах червоних ліній);

ПР – 1, спеціальна – території перспективного розвитку населеного пункту;

СВ - 1, спеціальна – зона багаторічних насаджень, озеленені території;

В - 5, виробнича – розміщення підприємств V класу шкідливості з СЗЗ-50,0м;

В - 4, комунально - складська    зона( існуюче кладовище)

Г - 1, громадська – зона громадського сільського центру;

Г – 4, громадська – культурна та спортивна зона;

Г – 6,  громадська – торговельна.

3.2.2.1 Зона житлової забудови Ж-1

Проектом генерального плану на розрахунковий період збережена існуюча житлова забудова, а також передбачено компактну організацію нових житлових кварталів, природно пов’язаних з існуючою житловою забудовою.

Генеральним планом запропоновано архітектурно-планувальну структуру нової житлової забудови двома блоками: один – в західній частині села, другий – в східній. Крім того, проектом пропонується упорядкування існуючої житлової забудови шляхом використання всіх вільних ділянок в межах існуючої житлової забудови населеного пункту. Таке планувальне рішення дозволяє органічно зв’язати житлову забудову з системою громадських центрів, природними ландшафтами, місцями прикладання праці, раціонально вирішити систему транспортно-пішохідного руху.

Основний вид забудови – одно-двоповерхові житлові будинки садибного типу.

3.2.2.2 Зона громадської забудови Г-1,4,6

У відповідності з організацією системи міжселеного культурно-побутового обслуговування, що прийняте в «Схемі планування території Донецької області» для        с. Весна передбачена ступінчаста система культурно-побутового обслуговування: місцеві центри (1 година), міжрайонні центри (1,5-2 години), зональні центри (більш 2 годин), а саме:

-        місцевий центр (з зоною обслуговування  8 км) – с. Нововодяне з повним складом повсякденного та частково періодичного користування;

-        районний і міжрайонний центри (з зоною обслуговування до 30 км) –                м. Добропілля з повним складом закладів епізодичного користування.

В с. Весна проектом генерального плану на розрахунковий період передбачається розміщення декількох громадських центрів первинного обслуговування для забезпечення повсякденних і частково періодичних потреб населення села.

Внаслідок того, що с. Весна входить в склад Нововодянської сільської ради більша частина об’єктів системи обслуговування населення знаходиться на території                     с. Нововодяне, а саме: сільська рада, пошта, АТС «Укртелекома», загальноосвітня школа, спорт заклади, дитсадок, та інші .

Об’єкти побутового обслуговування. Генеральним планом на розрахунковий період зберігається така система обслуговування населення, а також планується розширення переліку періодичних послуг (спортивного закладу, комунально-побутових та ін. аптечний кіоск).

Таким чином, проектом на розрахунковий період передбачається розвиток системи повсякденного обслуговування населення на первинному рівні (об’єкти торгівлі та побутового значення, місця відпочинку) безпосередньо в с. Весна формування громадського центру і підцентру в центральній і східній частинах за рахунок села.

3.2.2.3 Рекреаційна зона Р-2, Р-3

На розрахунковий період проектом генерального плану передбачається розвиток системи зелених насаджень в с. Весна та місць відпочинку селян.

Рекреаційна зона включає організацію природньої ландшафтної зони відпочинку в центральної та західній частині села в прибережної зоні існуючих ставків, а також вздовж існуючого струмка. Доповнює розвиток рекреаційної зони - невеликий сквер в центральній частині села біля об’єктів торгівлі і культури  та меморіалу пам’ятника «Воїну».

Ділянка зелених насаджень з розвиненою інфраструктурою для активного відпочинку планується на території нової житлової забудови.

Зелена зона в селі формується також за рахунок озеленених ділянок громадських будівель та індивідуальних  садиб. Зелені насадження, розташовані на ділянках рекреаційної зони, вуличної мережі, громадських будівель, житлової забудови садибного типа створюють єдину систему ландшафтно-рекреаційної території села.

3.2.2.4 Зона транспортної інфраструктури  ТР-2

Вулично-дорожня мережа с. Весна не має чіткої прямокутної конфігурації. Категорію вулиць встановлено відповідно до класифікації як житловівулиці місцевого значення, згідно ДБН 360-92**, табл.7.1. Частина вулиць має тверде покриття, частина – ґрунтове.

Проектом генерального плану на розрахунковий період зберігаються існуюча система вулиць. Планується упорядкування та подальше формування вуличної мережі у вигляді єдиної дорожньо-транспортної структури, що забезпечує зручні та безпечні зв’язки між усіма функціональними зонами села та з суміжно розташованими населеними пунктами.

3.2.2.5 Комунально-складська зона КС-3

Комунально-складська зона на території села включає цвинтар. На розрахунковий період передбачається його використання з встановою санітарно-захисної зони.

3.2.2.6 Виробнича зона  В-5

В межах с. Весна на теперішній час відсутні об’єкти виробничої сфери.

В проектованій виробничій зоні планується розміщення підприємств малої потужності Vкласу шкідливості з СЗЗ – 50м  відповідно- підприємства по переробці сільхоз продукції. Між житловою та виробничою зонами проектом передбачена організація лісосмуги шириною 20,0м.

3.2.2.7.Спеціальна зона ПР1 – території перспективного розвитку села.

3.3 Містоутворююча база. Населення. Розрахунок перспективної чисельності населення.

За даними Нововодянської сільської ради на 01.01.2017р. кількість наявного населення с. Весна  складає 42 мешканця.

В теперішній час в селі 26 чоловік працездатного віку. Віковий склад населення на 01.01.2017 р. наведено в табл. 2.1.1.

Динаміка чисельності населення села наведено в табл. 3.3.1.

Таблиця 3.3.1

с. Весна 2014рік 2015рік 2016рік На початок 2017р.
Кількість населення 47 46 44 42
Кількість померлих 2 1 2
Кількість народжених - - -

Повноцінна містоутворююча база в с. Весна відсутня. Об’єктами, що потребують трудових ресурсів, є магазини. Основні виробничі потужності розташовані в                       с. Первомайське (шахта ЦОФ). Найбільша чисельність працездатного населення села зайнята в цих закладах та підприємствах. В сфері обслуговування села зайнято 1 людини. Зайнятих в сільськогосподарських підприємствам і  зайнятих веденням особистого підсобного господарства – 11 чол.(згідно даних сільського населеного пункту).

В с. Весна планується розвиток в двох напрямках:

- розвиток  спортивного і культурно-пізнавального відпочинку, також сіть культурно-побутового обслуговування мешканців села;

- розвиток малих підприємств по вирощуванню та переробці сільськогосподарської продукції з проектуванням виробничої зони в східної частині села.

Існуючі робочі місця зберігаються.

Проектом передбачається створення 8 робочих місць в сфері обслуговування            ( проектовані магазини, підприємства по наданню побутових послуг) та до 12 робочих місць на існуючих та проектованих підприємствах виробничої зони.

Таким чином, по проекту генерального плану на розрахунковий період планується створити містоутворюючу базу для с. Весна, а саме:

- забезпечити можливість виділення земельних ділянок під будівництво доступного житла;

- збільшити зайнятість населення за рахунок розвитку місцевої переробної промисловості малої потужності для задоволення зростаючих потреб населення.

При розрахунку кількості постійного населення приймаємо коефіцієнт родинності 2,1.

Демографічну ємність територій, відведених під житлову забудову, наведено в табл. 3.3.3.

Таблиця 3.3.3

Тип забудови Територія, га Перспективна чисельність постійного населення, осіб
Розрахунковий строк (20 років)

В тому числі

І черга (5років)

Розрахунковий строк (20 років)

В тому числі

І черга (5років)

Садибна в межах існуючої житлової забудови 10,64 2,64 140 100
Садибна на нових ділянках 2,5 1,0 40 20
         
Всього 13,14 3,64 180 120

*від упорядження існуючої житлової забудови планується розміщення 30 садиб з присадибними ділянками, загальною площею 10,64 га; дані ділянки входять до складу існуючої садибної забудови.

Прогнозовану чисельність постійного населення на розрахунковий період наведено в табл.3.3.4.

Таблиця 3.3.4                                                                                              к=2,10

Назва населеного пункту Існуюче населення (осіб) Чисельність постійного населення за демографічною ємністю (осіб) Чисельність постійного населення всього (осіб)

Розрахунковий строк

(20 років)

В тому числі

І черга (5років)

Розрахунковий строк

(20 років)

В тому числі

І черга (5років)

с. Весна 42(пост)+58=100 200 120 200 120

З урахуванням проведеного аналізу загальна проектна чисельність населення села з точки зору соціально-демографічних та народногосподарських аспектів з урахуванням розвитку рекреаційної та промислової зон на повне освоєння проектних рішень генерального плану орієнтовно складе 200 чоловік, в тому числі:

- населення, що постійно і тимчасово мешкає – 100 чол. плюс на розрахунковий період 100 чол. (І черга);

3.4 Архітектурно-планувальна організація житлової зони. Обсяги житлового будівництва.

Генеральним планом запропоновано компактну архітектурно-планувальну структуру, що дозволило органічно пов’язати існуючу житлову забудову з проектованою. Проектом визначено архітектурно-планувальну вісь – житлових вулиць (вул. Донецька та Зарічна), по якім здійснюється зв'язок між всіма функціональними зонами с. Весна та зв'язок села з суміжно розташованими населеними пунктами.

Основні параметри кварталів житлової забудови визначено відповідно до розміру присадибних ділянок, які згідно із завданням на проектування становлять від 0,25 га до 0,55 га, в тому числі 0,06-0,10 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, 0,10-0,30 га для ведення особистого селянського господарства.

У с. Весна на перспективу зберігається 56 капітальних садибних будинків існуючої житлової забудови, в яких населення мешкає постійно і тимчасово.

Для розвитку існуючої житлової забудови планується використання кинутих земельних ділянок та організація на їх місці житлової забудови садибного типу в існуючих межах. Загальна кількість садиб при ущільненні існуючої житлової забудови - 30од.

На нових територіях пропонується розмістити 10 садибні ділянки, площею 2,5га.

Поряд з цією територією  запроектована територія ландшафтно-рекреаційної зони з майданчиками для громадських заходів тихого та активного відпочинку у водойма.

Існуюча територія села складає 112,50 га. Існуюча садибна забудова розташована в межах села. Дана житлова забудова по своєму технічному стану придатна для використання.

Для розвитку житлового будівництва в межах населеного пункту є вільні ділянки в центральної частині с. Весна  та в східній частині – резервні землі для розвитку населеного пункту. В теперішній час за даними Нововодянської сільської ради в межах          с. Весна  загальна кількість садиб (подвір’їв) складає 56 од. Загальна площа житлового фонду – 3360 м2. Середня площа житлового дому на 1 людину складає 33,6 м2. Розселення в одному будинку складає 2,1 людини.

Структуризація земель в межах с. Весна наведена в табл. Технічно-економічних показників.

Проектом планується розвиток житлової забудови садибного типу на вільних ділянках с. Весна в східній та центральної частинах в існуючих межах населеного пункту.

Загальна площа, яка згідно проекту використовується під розвиток житлового фонду, складає 41,0 га, в тому числі: садибна житлова забудова передбачається в центральної частині села – 30,60 га. Проектна додаткова площа житлової території –     10,40 га.

Таким чином, проектом генерального плану на розрахунковий термін загальна площа території житлової забудови с. Весна передбачається в розмірі 41,00 га, в тому числі існуюча житлова забудова – 30,60га(в дану площу входить площа нової садибної забудови, запланованої при ущільненні існуючих садиб -8,9 га) , проектована – 1,5 га.

Проектом генерального плану на розрахунковий термін передбачається, що індивідуальний житловий фонд буде створюватися та реконструюватися за рахунок коштів населення.

Існуючий збережений житловий фонд на розрахунковий період складає 56 садиб (житлових будинків) загальною площею 3360 м2.

На перший етап (І черга - 5 років) освоєння проектних рішень передбачається ущільнення існуючої житлової забудови - 7 житлових будинків, загальною площею 700м2, (із розрахунку  100 м² на одну садибу).

На другий етап освоєння проектних рішень передбачається будівництво ще 33 житлових будинків в центральній і східній частині села загальною площею 3300м2.

Загальна кількість проектованих житлових будинків на розрахунковий період освоєння (20 років) – 40од. загальною площею 4000 м2 .

З урахуванням існуючого житлового фонду, що зберігається, загальний обсяг житлового фонду на повне освоєння генерального плану складе 96 житлових будинків загальною площею 7360 м2, в тому числі існуючий, що зберігається – 56 житлових будинки (3360м2); нове будівництво – 40 житлових будинків (4000м2).

Зведені показники обсягів і розміщення нового житлового будівництва наведені в табл. 3.4.1.

Таблиця 3.4.1

Назва населеного пункту Період освоєння

І черга

(5років)

ІІ черга

Розрахунковий період

(20 років)

.

територія, га

будинок,

кількість

постійне населення,

осіб

територія, га

будинок,

кількість

постійне населення,

осіб

територія, га

будинок,

кількість

постійне населення,

осіб

с. Весна 32,10 63 131 8,7 33 69 41,0 96 200

* в розрахунок території  входить територія житлових будинків ущільнюваної існуючої житлової забудови садибного типу (56 садиб), загальною площею 30,1га.

Зведені показники динаміки житлового фонду с. Весна за періодами реалізації генерального плану (існуючий житловий фонд постійного населення, обсяги будівництва) наведено в табл. 3.4.2.

Таблиця 3.4.2

Назва населеного пункту Існуючий житловий фонд Житловий фонд, що передбачений на: Житловий фонд в цілому
Садибних будинків Біфунк-ціональне житло Розрахунковий період (20 років) В тому числі І черга (5 років) Садибних будинків Біфунк-ціональне житло
Садибних будинків Біфунк-ціональне житло Садибних будинків Біфунк-ціональне житло
Кількість, од. Площа, м2 Кількість, од. Площа, м2 Кількість, од. Площа, м2 Кількість, од. Площа, м2 Кількість, од. Площа, м2 Кількість, од. Площа, м2 Кількість, од. Площа, м2 Кількість, од. Площа, м2
с. Весна 56 3360 - - 33 3300 - - 7 700 - - 96 7360 - -
                                   

3.5 Організація системи обслуговування. Розрахунок і розміщення закладів обслуговування.

Проектом генерального плану на розрахунковий період пропонується розміщення на території Нововодянської сільської ради громадських центрів різних рівнів обслуговування для забезпечення повсякденних і періодичних потреб населення с. Весна, реконструкція існуючої системи обслуговування та доведення її показників до нормативного рівня.

В теперішній час на території с. Весна немає громадського центру. Є невеликий парк відпочинку з меморіалом пам’ятник «Загиблим воїнам ».

Система обслуговування населення села в основному розташована в с. Нововодяне, де знаходиться адміністративний центр в складі: Нововодянської сільська рада, загальноосвітня школа, клуб з бібліотекою, ФАП, спортивні заклади, підприємства побутового обслуговування.

З метою покращення культурно-побутових умов проживання в с. Весна генеральним планом на розрахунковий період пропонується наступне:

- передбачити будівництво в центральній частині села на перетині вулиць багатофункціонального  комплексу  у складі магазину продовольчих і непродовольчих товарів,    з   пункту побутових послуг (аптек, кіоск, кафе, реконструкція існуючого майданчика);

- передбачити будівництво в східній частині села  житлової забудови  торговельний кіоск;

- розмістити дитячі гральні майданчики на ділянках житлової забудови;

- розмістити в житлі спортивно-оздоровчий комплекс відкритого типу в складі: відкриті спортивні майданчики, міні - футбольне поле, дитячий  спортивний ігровий майданчик, приміщення для фізкультурне - оздоровчих занять.

Проектований громадський центр місцевого значення розраховане на задоволення потреб населення на первинному рівні.

Забезпечення хлібобулочними виробами здійснюється з хлібозаводу Добропілля спеціалізованим автотранспортом.

Розрахунок установ і підприємств обслуговування населення за усередненими показниками наведено в табл. 3.5.1.

Таблиця 3.5.1

№ з/п Заклади та підприємства обслуговування Од. виміру

Розрахункова норма

на 1000 чол.

Потрібна за розрахунком на 200 осіб Існуючі Нове будівництво Розміщення
1 2 3 4 5 6 7 8
І Заклади народної освіти
1 Дитячі дошкільні заклади місць за завданням 8 - - Обслуговування дитсадку  с. Нововодяне
2 Загальноосвітні школи місць за завданням 25 - - Існуюча середня загально - освітня школа  в с. Нововодяне
ІІ Заклади культури та мистецтва
1 Клубні приміщення місць 300 60 - -

Обслуговування

в с. Нововодяне

2 Бібліотеки тис.книг/чит. місць 3,5/3 0,7/0,8 - -

Обслуговування

в с. Нововодяне

ІІІ Заклади охорони здоров’я
1

Амбулаторія

об’єкт

1

1

- -

Нова амбулаторія

в с. Нововодяне

2 Аптека (аптечний кіоск)

об’єкт

0,143 1 - - В новому торговельному центрі
ІV Фізкультурно-спортивні споруди

1

Відкрити плоскості споруди га 0,15 0,01 - - В складі спортивного оздоровчого комплексу. Нове будівництво
2 Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять м² 90 20 - -
  Спортзал загального  користування м² 150 30 - - В складі спортивного комплексу         с. Нововодяне
  Басейни  криті загального використання м² 50 15 - -
V Підприємства торгівлі
1 Магазини, всього м2 торго-вої площі 250 50 30 90 Реконструкція існуючого магазину.
Будівництво нових магазинів в складі торгівельної зони
а Продовольчими товарами (для відпочиваючих) м2 торго-вої площі 85 20 30 20+20 Будівництво нових магазинів в складі торгівельної зони
б Промисловими товарами м2 торго-вої площі 165 33 - 30 Будівництво нових магазинів в складі торгівельної зони
2 Ринковий комплекс м2 торго-вої площі 24 5 - - Не має потреби
VI Підприємства громадського харчування
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Кафе пос. місць 40 8 - - В складі торгівельного комплексу
2 Магазин - кулінарія м2 10 6 - - Не має потреби
VII Підприємства побутового обслуговування
1 Підприємства побутового обслуговування(приймальний пункт пральні і хімчистки) роб. місць 2 0,5 - - В складі торгівельного комплексу
2 Бані та душові місць 7 4 - - Не має потреби
VІІI Адміністративні, громадські та господарчі заклади
1 Відділення зв’язку об’єкт 0,39 0,1 -   В с.Нововодяне
2

Відділення ощадбанку

каса за завданням 1 -   В м. Добропілля
3 Відділ міліції(поліція) об’єкт за завданням 1 -   В с.Нововодяне
4 Пошта (відділеня) об’єкт за завданням 1 - - В складі комплексу
IX Заклади житлово-комунального господарства
1 Пожежний пост маш.   1 - 1 Нове будівниц-тво в складі виробничої зони
2 Пірс об’єкт за завданням 1 - 2 На узбережжі ставків
3 Громадські туалети 1 прибор/обєкт 1/100 відвіду-вачів/1 1 - - В зоні відпочинку
4 Готелі місць 4,8 1 - - Не має потреби
5 Кладовища га 0,1 0,04 0,36 - Використання існуючого кладовища в селі
6 Об’єм твердих  побутових відходів

т/рік/

чол

0,3 6,00 - 600 Вивіз на існуючий полігон ТПВ
7 Кількість сміттявозів

Маш/

тис.осів

0,25 0,05 -   Транспорт з с. Нововодяне

3.6 Архітектурно-планувальна організація виробничої зони та комунальних територій

Сучасний стан
 

В теперішній час в межах території с. Весна відсутні промислові підприємства.

 
 
Проектні рішення

Значну роль в розвитку села відіграє агропромисловий комплекс. Пріоритетним в розвитку економіки слід вважати сільське господарство, оскільки воно є основним виробничим сектором. Основним напрямком є виробництво і обробка сільськогосподарської продукції.

Генеральним планом передбачається створення виробничо-комунальної зони на території  розташована  в південій частині села. Майданчик віддалений від сельбищної та рекреаційної зони. На цьому майданчику пропонується розмістити переробне підприємство малої потужності з СЗЗ – 50,0 м. Проектом передбачено будівництво комунального блоку з пожежним постом.

Проектом пропонується облаштувати санітарно-захисну зону 50,0м, де передбачається організація лісосмуги шириною 20 метрів.

3.7 Організація руху транспорту та пішоходів

Вулично-дорожня мережа населеного пункту має прямокутну конфігурацію. Радіуси заокруглення проїзних частин на перехрестях вулиць прийняті 8,0м. Рух транспортних засобів по вулицях двосторонній, ширина смуги руху прийнята 3,0-3,5м, ширина проїзної частини – 6,0-7,0м.Уздовж проїжджої частини житлових вулиць проектом передбачено організацію велодоріжок, шириною від 1,0 м до 2,0 м.

Категорію вулиць встановлено відповідно до класифікації таблиці 7.1 ДБН 360-92**, як житлові вулиці місцевого значення.

Розрахункову швидкість транспорту по вулицях прийнято 40 км/год.

Головні вулиці села вул. Донецька і Зарічна, протяжністю 1,3 км, запроектована з твердим покриттям. По цій вулиці здійснюється зв'язок з населеними пунктами сільради.

Проектом зберігаються усі існуючі вулиці. Намічається упорядкування та подальше формування вуличної мережі у вигляді єдиної дорожньо-транспортної структури, що забезпечує зручні та безпечні зв’язки між всіма функціональними зонами села.

Зовнішні зв’язки здійснюються за допомогою приміських автобусних маршрутів. Транспортне обслуговування населення передбачено маршрутом м. Добропілля -               с. Нововодяне –с. Весна.

Розміри нових кварталів садибної забудови визначені з урахуванням протипожежних вимог. В сформованих кварталах садибної забудови, довжина яких не перебільшує 300м, пропонується організувати проїзди.

Основними транспортними об’єктами, що розташовані на проектованій території, є: мережа вулиць та доріг різного призначення, обладнаних зупиночними павільйонами. Проектом передбачається  система вулично-дорожньої мережі, що забезпечує зручні транспортні та пішохідні зв’язки з житловою забудовою, громадськими об’єктами, об’єктами торгівельного призначення, виробничо-комунальною зоною, об’єктами відпочинку.

Проектом намічається благоустрій вулиць у відповідності з діючими нормами та вимогами.

Організацію дорожнього руху по вулицях села передбачено згідно з вимогами ГОСТ 218-03450778.092-2002, ДБН В.2.2-5.2001, ДСТУ 2587-97, ДСТУ 4100-2002.

Рух транспортних засобів по вулицях регулюється за допомогою дорожніх знаків і горизонтальної розмітки проїзної частини вулиць.

Дорожні знаки ІІ типорозміру встановлюються в зеленій зоні вулиць на відстані  0,6 м від бордюру до краю дорожнього знаку і на висоті 2,0м.

У місцях пішохідних переходів наноситься на покриття розмітка типу «зебра» і встановлюються дорожні знаки.

Дорожня розмітка наноситься морозостійкими емалевими фарбами. На проїзну частину наноситься осьова лінія вулиці, яка розділяє протилежні напрямки руху.

Для підвищення безпеки руху в нічні години на вулицях запроектовано зовнішнє освітлення.

3.8 Зовнішній благоустрій та озеленення

Для формування та завершення архітектурно-художнього ансамблю забудови         с. Весна проектом пропонується встановлення малих архітектурних форм і споруд на головній вулиці села, у зоні громадських об’єктів, при виході до парку і вздовж ставка, комплексний благоустрій та озеленення території.

Захисні малі форми (перголи, альтанки, декоративні стінки) застосовуються для облаштування майданчиків для відпочинку. Для їх влаштування повинні бути використані природні будівельні матеріали – жердини з лози, природного каміння. В парковій зоні передбачається влаштування лав для відпочинку, встановлення ваз з квітами, урн, світильників, для озеленення застосовуються дерева та кущі декоративних порід.

На головній і прилеглих вулицях висаджуються дерева ширококронних порід, стійких до вихлопних газів.

Для мощення майданчиків громадських об’єктів приймаються кольорові бетонні плитки  з декоративними вставками з квітників і газонів, для майданчиків відпочинку – м’яке покриття (ґрунтщебень, ґрунтоцемент, галька мілка, щебінь, цегляний дрібняк, ракушняк).

Зелені насадження відіграють значну роль як для поліпшення санітарно-гігієнічних і мікрокліматичних умов сільського населеного пункту, так і для формування його індивідуального обліку.

Площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території села, згідно з ДБН 360-92** пункт 5.1, прийнято не менше як до таблиці 5.1 для сільських поселень степової зони - 14 м2/чол..

За характером використання зелені насадження поділяються на групи:

- загального використання;

- обмеженого використання;

- спеціального призначення.

Зелені насадження загального користування беруть участь у створенні архітектурно-планувальної просторової композиції села й представлені парковою зоною села.

В теперішній час зелені насадження загального користування села представлені парком в центральній частині, на території якого розташована братська могила.

Проектом пропонується благоустрій існуючого скверу в центральній частині села, організація рекреаційного парка на проектованій території у східній частині села біля проектованого ставку, розвиток зеленої зони. В архітектурно-планувальній композиції парку переважають засоби пейзажного планування у порівнянні з регулярним, що дозволяє звести до мінімуму вирубку існуючих зелених насаджень. Нові посадки передбачені у вигляді груп дерев та окремих чагарників.

Необхідно провести заходи по збагаченню природного складу скверу і парків, так як розмаїття є найважливішою умовою для збереження генофонду та стійкого існування ландшафту. Слід формувати ландшафти, які включають посадки стійких комбінацій рослинності.

При виборі рослин та їх поєднань слід враховувати розміри, форму, фактуру, кольорові характеристики, прозорість крони під час цвітіння обраних видів.

Для підняття межі стійкості паркових територій потрібно організувати раціональну дорожньо - стежкову мережу, підсів трав, стійких до витоптування, створювати штучну молоду зміну під пологом ослабілих та перестійних дерев.

Таке втручання не виключає, а навпаки, має на увазі одночасне збереження в первісному вигляді ділянок природної середи, що піддається впливу людини.

Зелені насадження обмеженого користування представлені посадками на головній та житлових вулицях, на ділянках громадських, комунальних споруд, у житлових кварталах садибної забудови.

Проектом передбачена зона відпочинку у  вигляді ландшафтного парку у водоймі. Дані зони призначені для організації громадських заходів та активного відпочинку

Проектом передбачена організація внутрішньо квартальної зеленої зони.

Зелені насадження спеціального призначення висаджують у санітарно-захисних смугах, а також у прибережних смугах ставків, струмка.

Озеленення санітарно-захисної зони складається з багаторядної посадки високорослих дерев (клен гостролистий, каштан кінський, шовковиця, біла акація) з рядовою посадкою чагарників.

Сформована генеральним планом система зелених насаджень є важливим санітарно-гігієнічним фактором та грає важливу роль в формування архітектурного вигляду села, а також місць спілкування людини з природою.

3.9. Інженерне забезпечення території

3.9.1 Водопостачання. Водопровідні мережі та споруди

 
Існуюче положення
 

У с. Весна Нововодянської сільради, протягом багатьох років діє система централізованого водопостачання від магістрального водопроводу Ø100мм « Вода Донбасу».

Використовувана вода відповідає ДСанПіН "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною". Магістральні водопровідні мережі проходять частково по вулиці Заречна. Водопровід забезпечує питною водою житлові будівлі. Мережі водопостачання підтримуються в робочому стані силами самих жителів і зусиллями місцевої адміністрації.

 
Проектні заходи
 

Джерелом господарсько-питного водопостачання в проекті генерального плану прийняти магістральний водопровід «Вода Донбасу».

Згідно з проектом генплану, передбачено будівництво нового одноквартирного садибного житла і декількох підприємств і установ обслуговування. Для забезпечення водопостачанням цих об'єктів проектом пропонується використовувати існуючий мереж і прокладку нових мереж водопроводу.

Норми водоспоживання на господарсько-питні потреби населення, пожежегасіння, полив зелених насаджень і вулиць прийняті у відповідності з ДБН Б. 2.4-1-94 та ДБН 360-92**.

Розрахунок води за споживачами зроблено згідно з ДБН Б. 2.4-1-94, п. 8.4, табл.8.1 і зведено у таблицю 3.9.1.

Розрахунок водопостачання села Весна (градпрогноз)

Таблиця 3.9.1.

поз.

Найменування Од. виміру Норма водоспоживання, л/добу Існуючий стан

Розрахунковий строк

(15-20р.)

В тому числі

 I черга

(5 років)

Кількість,

осіб

Витрата,

м3/добу

Кількість,

осіб

Витрата,

м3/добу

Кількість,

осіб

Витрата,

м3/добу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1
Садибна забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом та каналізацією з ваннами і місцевими водопідігрівачами
осіб 230 100 23,0 200 46,0 120
27,60
2 Виробничі потреби осіб 40 2 0,1 20 0,8 10 0,4
3

Полив присадибних ділянок і зелені

насадження загального користування

50-90л/добу (середня 70л/добу на 1 мешканця 70 100 7,0 200 14,0 120 8,4
4 Всього       30,10   60,8   36,4

Водогони та мережі господарсько-питного водопроводу прокладаються на глибині 1,50-1,80м від поверхні землі і передбачаються з поліетиленових труб типу ПЕ-100 (питні) за ГОСТ 18599-83.

На кільцевих водопровідних мережах села встановлюються пожежні гідранти φ125мм за ГОСТ 8220-85. Відстань між пожежними гідрантами не перевищує 150м (п.12.12. ДБН Б. 2.4-1-94).

Водопровідні колодязі в проекті приймаються із збірних залізобетонних елементів за ТПР 901-09-11.84.

На наступних стадіях проектування необхідно уточнення прийнятих проектних пропозицій.

3.9.1.2 Протипожежні заходи

Для забезпечення пожежної безпеки с. Весна передбачається виконання переліку заходів щодо організації зовнішнього пожежегасіння. 

Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежегасіння (згідно ДБН Б. 2.4-1-94, п. 12.10, табл.12.2) з населенням менше однієї тисячі осіб та поверховості забудови до двох поверхів дорівнює 10 л/с, розрахункова кількість одночасних пожеж – 1, тривалість пожежі -3 години.

Необхідний протипожежний запас води становитиме:

10л/с×3600с×3години×0,001м3=108м3.

Таким чином, загальна витрата води на пожежегасіння села Весна складе 108 м3.

В с. Весна передбачено розміщення пожежного поста на 1 мотопомпу в комунальній зоні села.

Також зовнішнє пожежогасіння території села передбачається від пожежних гідрантів установлених на кільцевих водопровідних мережах на відстані не більше 150 метрів один від одного (п.12.12. ДБН Б. 2.4-1-94). У місцях розташування пожежних гідрантів на опорах ЛЕП 0,4 кВт встановлюються світлові покажчики «ПГ», згідно з ГОСТ 12.04.009-83. Конкретні місця розташування пожежних гідрантів і світлових покажчиків «ПГ» вирішується на подальшої стадії проектування (стадія «Проект» в «Робоча документація»).

Крім цього, передбачаються під'їзди до існуючих ставків і пірси для забору води пожежними машинами.

3.9.2 Каналізація

3.9.2.1 Каналізаційні мережі та споруди

 
Існуюче положення
 

Централізована каналізація в селі Весна відсутня. Населення користується вигрібними ямами для збору побутових стічних вод. Існуюча дитсадок має локальну очисну споруду,  другі підприємства  і установи обслуговування мають вигрібну  каналізацію.

 
Проектні заходи
 

Так як село Весна оточене ставками, то всі об'єкти повинні бути каналізовані, щоб виключити попадання стічних вод у водойми.

Проектом передбачаються наступні варіанти організації систем каналізації:

- на проектних територіях, де передбачено будівництво нового одноквартирного садибного житла, а також декількох підприємств обслуговування  малої потужності проектом рекомендується встановити локальні блочно-модульні установки для регенерації відходів органічних речовин з дотриманням санітарних норм і вимог експлуатації об'єктів.

- в зоні існуючої садибної забудови - водонепроникні вигреби типу люфт-клозет, дно якого має бути вищі на 0,5 м від рівня ґрунтових вод. Рекомендується очищати люфт-клозет по мірі наповнення, але не менше 1-2 рази у рік. Рідкі нечистоти передбачається вивозити ассенізаторськими машинами на очисні споруди, які розташовані на території міста Добропілля.

Розрахунок водовідведення наведено в таблиці 3.9.2.1.

Розрахунок водовідведення села Весна (градпрогноз)

Таблиця 3.9.2.1.

поз.

Найменування Од. виміру Норма водоспоживання, л/добу Існуючий стан

Розрахунковий строк

(15-20р.)

В тому числі

 I черга

(5 років)

Кількість,

осіб

Витрата

м3/добу

Кількість,

осіб

Витрата,

м3/добу

Кількість,

осіб

Витрата,

м3/добу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1
Садибна забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом та каналізацією з ваннами і місцевими водопідігрівачами
осіб 230 100 23,0 200 6,0 27,6  
2 Виробничі потреби з урахуванням 20% на невраховані технологічні витрати осіб 40 2 0,1 20 0,8 10 0,4
3 Всього       23,10   46,8   28,0

На наступних стадіях проектування необхідно уточнення прийнятих проектних пропозицій.

3.9.2.2 Дощова каналізація

Згідно з завдання на проектування відведення дощових і талих вод з територій благоустрою, доріг та громадських будівель і споруд здійснюється поверхневою системою дощової каналізації відкритого типу.

Вздовж сільських вулиць пропонується влаштування зливних прийомних лотків для відведення поверхневих дощових вод. Для пропуску дощових вод під дорогами передбачається встановлення водопропускних железобетонних труб розрахункового діаметру.

3.9.3 Санітарне очищення

Існуюче положення
 
В даний час в с. Весна санітарна очистка садиб та прилеглих територій здійснюється частково шляхом захоронення та спалювання сміття на присадибних ділянках, а також вивезенням сміттєвозом на полігон твердих побутових відходів Добропільського МОКХ. Вивезення рідких нечистот здійснюється на очисні споруди міста Добропілля.
Вивіз твердих побутових відходів здійснює ТОВ «Екологічна компанія «Громада- Добропілля».
 
Проектні заходи
 
Санітарна очистка с. Весна намічається комбінована: планова для громадських об’єктів і планово-поквартальна для індивідуальної забудови. Збір твердих побутових відходів пропонується здійснювати незмінними контейнерами, для яких передбачаються спеціальні забетоновані майданчики з мінімальною відстанню до вікон (20м) і допустимими радіусами обслуговування (150м). Проектом передбачається використання окремих контейнерів для скла, пластмаси, паперу, металевих банок і харчових відходів, що дасть можливість зменшити навантаження на існуюче звалище шляхом вилучення за призначенням вторинних матеріалів з подальшим їх переробленням за відповідними технологіями на спеціалізованих підприємствах. 
Вивезення ТПВ забезпечують сміттєвозні машини, які в подальшому відправляються на полігон твердих побутових відходів Добропільського МОКХ. Територія полігону має по периметру огорожу і смугу зелених насаджень, що відповідає вимогам ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових відходів. Основні положення".
Проблема утилізації твердих побутових відходів актуальна з точки зору негативного впливу на навколишнє середовище. Організація сортування і переробки ТПВ дає можливість використовувати до 90% продуктів утилізації в будівельній індустрії, наприклад в якості заповнювача бетону.
Очищення люфт-клозетів в зоні існуючої садибної забудови рекомендується проводити по мірі наповнення, але не менше 1-2 рази у рік. Рідкі нечистоти передбачається вивозити ассенізаторськими машинами на очисні споруди, які розташовані поряд з містом Добропілля.
На проектних територіях, де передбачено нове будівництво, проектом передбачено встановити локальні блочно-модульні установки для регенерації відходів органічних речовин. 
На наступних стадіях проектування необхідно уточнення прийнятих проектних пропозицій.
Розрахунок кількості твердих побутових і рідких відходів з урахуванням тимчасового і постійного проживаючого населення наведено в таблиці 3.9.3.
 

Таблиця 3.9.3

Побутові відходи Одиниця виміру

Норма накопичення на

1 людину в рік

Обсяги відходів в рік
кг л кг л
1 2 3 4 5 6
Тверді відходи від житлових будівель з урахуванням громадських

Кількість населення

200 особи

300 1500 60000 300000
Рідкі нечистоти з люфт-клозетів - 3500 - 700000
Змети з вулиць (з 1 м2 твердого покриття вулиць) Площа твердого покриття вулиць14000м2 5 - 70000 -
Всього       130000 1000000
Вивезення сміття здійснюється у місця, відведені та погоджені з відповідними органами санітарно-епідеміологічної служби та органами охорони навколишнього середовища.

3.9.4 Теплопостачання

Існуюче положення
 
Централізоване теплопостачання в с. Весна відсутнє. Житлова садибна забудова і громадські будівлі опалюються від індивідуальних твердопаливних і електричних котлів.
 
Проектні заходи
 
Згідно з проектом генерального плану, передбачено будівництво нового одноквартирного садибного житла, а також підприємств і установ обслуговування.
Основним напрямком в подальшому розвитку теплопостачання села для існуючих та проектованих будівель і споруд прийнято систему децентралізованого забезпечення теплопостачанням та гарячою водою.
Опалення та гаряче водопостачання садибної житлової забудови, громадських будівель та споруд передбачається від автономних теплогенераторів, які працюють на твердому паливі або від електричної мережі. В якості альтернативних джерел теплової енергії пропонується використовувати сонячні колектора для приготування гарячої води та сонячні батареї для акумуляції енергії на обігрів будинків та споруд. 

3.9.5 Газопостачання

В теперішній час с. Весна не газифіковано.
Магістральні мережі газопостачання високого тиску знаходяться на значній відстані від с. Весна (більш 10 км). Крім того, у відповідності з заходами у сфері енергозбереження, актуальним стає використання сучасних систем опалення, приготування гарячої води та приготування їжі на основі екологічно чистих та безпечних технологій у відповідності з завданням на проектування.
Внаслідок цього в проекті прийняте рішення про відмову від використання централізованої системи газопостачання. Для опалення будівель та споруд, приготування їжі, підготовки гарячої пропонується використовувати електричну енергію, поновлювальні джерела енергії, твердопаливні теплогенератори (пиролізні та пеллетні котли).

3.9.6 Електропостачання

Існуюче положення
 
Електропостачання с. Весна в Добропільському районі Донецької області здійснюється від електропідстанції ПО «Добропілля» 35/6кВ з перехідним трансформатором 6/0,4 кВ на 160 кВа. В селі є 1 трансформаторна підстанція (КТП ).
Електропостачання села задовільне, проте потрібне капіталовкладення для його реконструкції та ремонту.
 
Проектні пропозиції
 
Даним проектом  передбачено джерело електропостачання залишити без змін, з виконанням його реконструкції та збільшенням потужності. Необхідно забезпечити електричними мережами проектовану житлову та громадську забудову, підприємства виробничої зони.
Проектні рішення передбачають збільшення споживаної потужності. Пропонується передбачити встановлення додаткової трансформаторної підстанції для проектованих об’єктів.
Розрахунок споживання електроенергії проводився за укрупненими показниками.
Існуюче 0,8х100=80 тис.кВт/год/рік (ДБН 360-92 табл.8.5)
Проектне 0,95х200=190 тис.кВт/год/рік
Навантаження житлового фонду, громадських будівель і комунальних споруд розрахована за необхідними нормативами згідно ДБН В.2.5-23: 2010.
Категорія надійності електропостачання - I, II, III.
Розрахункове навантаження на етапі 15-20 років - 320 кВт.
Існуюче навантаження - 160 кВт.
На наступних стадіях проектування необхідно уточнення прийнятих проектних пропозицій.
Для забезпечення електроенергією споживачів селища передбачається збудувати необхідну кількість трансформаторних підстанцій 6/0,4 кВ. Живлення трансформаторних підстанцій виконати мережами 6 кВ. Кількість, розміщення ТП-6/0,4 кВ і траси ліній електропередачі вирішуються під час подальшого проектування згідно з Технічними умовами енергопостачальної компанії.
На стороні 0,4кВ силових трансформаторів ТП передбачено технічний облік електроенергії за допомогою електронних лічильників, які необхідно обладнати пристроями для опломбування.
Мережі 6 кВ по території селища пропонується виконувати повітряними, самонесучим ізольованим проводом системи AsXSn на залізобетонних центрифугованих опорах серії СК і кабелем марки ААБ2л з прокладанням у землі на глибині 0,7м від планувальної позначки землі.
Мережі 0,4 кВ передбачається виконати повітряним самонесучим ізольованим проводом з ізольованим нульовим проводом на залізобетонних стійках СВ-9,5 і кабелем.
Проектом передбачається повторне заземлення нульового проводу мережі 0,4кВ.
Внутрішні електромережі будівель і споруд передбачається виконувати за типовими і індивідуальними проектами.
Облік споживаної електроенергії індивідуальних житлових приватних будівель передбачається здійснювати електронними лічильниками, встановленими у вологозахищених щитах (IP54) на зовнішніх стінах будинків.
Облік споживаної електроенергії в громадських будівлях і комунальних спорудах передбачається виконувати електронними лічильниками, встановленими у ВРУ.
Мережі зовнішнього освітлення пропонується виконати самонесучим ізольованим проводом на опорах мережі 0,4 кВ та кабельними лініями. Як варіант зовнішнє освітлення може бути виконано  автономними світильниками з сонячними батареями.
Світильники пропонуються типу ЖКУ-250 і РТУ-125 на металевих опорах.
Управління зовнішнім освітленням здійснюється автоматично від щитів низької напруги існуючої  і проектуємой КТП 6 / 0,4 кВ.
Основні положення, прийняті в розробленому проекті, повинні бути прийняті за основу під час виконання робочих креслень електропостачання села.

3.9.7 Політика енергозбереження

Висока надійність роботи системи енергопостачання є однією з вирішальних умов забезпечення ефективності життєдіяльності населеного пункту.
Система електропостачання є однією із складових частин системи енергозабезпечення. Від її надійної та гарантованої роботи залежить ефективність роботи встановленого обладнання, його коефіцієнт корисної дії.
Основними заходами з економії електроенергії є:
- надійна та безпечна робота системи електропостачання житлового фонду – подавання струму на приймачі електроспоживачів у кількості та під напругою, які забезпечують максимальний ККД електричного обладнання;
- вжиття заходів зі своєчасного запобігання аварій та інших порушень у роботі системи електропостачання. Це дасть можливість уникнути матеріальних витрат на ліквідацію наслідків аварії;
- введення жорсткої системи контролю за споживанням і обліком спожитої електроенергії на кожному об’єкті;
- упровадження заходів, які сприяють зменшенню витрат електроенергії на опалення, за рахунок зменшення витрат у житлових, громадських, виробничих  будівлях та спорудах шляхом застосування нових матеріалів, які зберігають тепло в будинках, упровадження нових систем теплоізоляції;
- упровадження високо економічного електричного обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії;
- упровадження нових технологій, що дозволяють замінити електроенергію на інші види палива (відходи сировини, енергію сонця, вітру тощо).

3.9.8 Телефонізація та радіофікація

3.9.8.1 Телефонізація

Існуюче положення
 
В С.Весна телефонізація відсутня. 
 
Проектні пропозиції
 
Для телефонізації житлової та громадської забудови необхідне розширення  існуючої АТС в м. Добропілля до розрахункової кількості номерів – 106 номерів. Підрахунок кількості абонентів – індивідуальних користувачів – прийнято за ДБН-Б.2.4-І-94 п.8.64 (по розрахунку один телефон на одну родину). В селі на містобудівний прогноз передбачається 96 родини.
Потреба в телефонних апаратах житлового сектору на повне освоєння геплану складає 96 одиниць. Необхідно додатково – 96 одиниць. Потреба в телефонних апаратах народногосоподарчого сектору прийнята із розрахунку 15-20% від кількості родин і складає 10 номерів. Всього на повне освоєння потрібно 106 номерівз урахуванням потреб виробничих і культурно-побутових закладах. 
 На першу чергу реалізації і генплану залишається використання  стільникового зв’язку. 
На наступних стадіях проектування необхідно уточнення прийнятих проектних рішень.

3.9.8.2 Радіофікація

Існуюче положення
 
В даний час с. Весна радіофіковане від Добропільського радіовузлу, що обладнано стойками УПВ-1,25, потужністю 1,25 кВт. Радіоточки встановлені в існуючих житлових будинках в кількості 30 одиниць.
В теперішній час система радіофікації знаходиться в неробочому стані.
 
Проектні пропозиції
 
Генеральним планом селища  прийняте рішення про встановлення радіоточок згідно ДБН Б.2.4-І-94, ДБН 360-92**, п. 8.67 в усіх виробничих, адміністративних, культурно-побутових закладах та в окремих житлових будинках.
Проектом передбачається ремонт радіомереж та встановлення радіоточок для всієї проектованої житлової забудови орієнтовно 96 точок. Загальна кількість радіоточок для с. Весна з урахуванням житлового фонду, виробничих потужностей, громадських будівель складе 100 точок.

4. Заходи з охорони навколишнього середовища

4.1 Заходи з охорони навколишнього середовища

З метою покращення стану навколишнього середовища с. Весна проектом передбачається ряд планувальних та інженерних заходів, до яких відносяться:
1.Заходи, що впливають на всі компоненти середовища і в цілому покращують санітарно-гігієнічні умови:
- проведення забудови згідно з наміченим функціональним зонуванням;
- встановлення та організація санітарно-захисних зон житлової забудови (в межах санітарно-технічних зон забороняється нове житлове будівництво, капремонти існуючих будинків з добудовою та перебудовою і передбачається озеленення смугами зелених насаджень);
- інженерне підготування території та вертикальне планування, благоустрій, озеленення, влаштування твердого покриття вулиць, доріг.
Ширина вулиць у межах червоних ліній і розміри елементів поперечного профілю встановлено згідно з категорією вулиць, характером та інтенсивністю руху, типом забудови, рельєфом, розміщенням інженерних мереж, зеленими насадженнями.
2.Заходи, що покращують стан повітряного басейну:
- проектування зеленої зони відпочинку в центральній та західній частинах села;
- максимальне озеленення території села.
3.Заходи, що забезпечують захист території від ерозії ґрунтів.
- прокладання вулиць безбордюрного профілю з облаштуванням відкритої липневої каналізації для відведення дощових і талих вод;
- організація впорядкованого стоку поверхневих вод за допомогою створення нагірних канав і лотків на схилах, прокладки водопровідних труб;
- трасування окремих ділянок схилів рельєфу з наступним їх укріпленням зеленими насадженнями.
4. Заходи, що покращують стан водного басейну:
- прибережно-захисна смуга від ставків встановлюється 25-50 метрів, від струмків – 25м;
- у прибережній смузі на відстані до 6 м від русла струмка висаджуються зелені насадження для створення лісосмуг з застосуванням таких порід – дуб череватий, дуб червоний, береза бородавчаста, тополя;
- в місцях перетину відкритих водотоків з вулицями, проїздами облаштовується переходи за допомогою залізобетонних труб.
Основними джерелами забруднення приземного шару атмосферного повітря на території селища є викиди димових газів пічних установок, що працюють на твердому паливі, автомобільний транспорт.
Проектна протяжність вулично-дорожньої мережі складе 7,4 км. Враховуючи, що найбільше забруднення повітря автотранспортом відбувається при малому ході на понижених передачах, з метою зниження забруднення атмосферного повітря вихлопними газами та запиленості прилеглих до доріг територій, проектом намічається повний благоустрій вулиць та проїздів шляхом улаштування твердого покриття та озеленення вздовж них.
Причиною забруднення води є відсутність очисних споруд, водопроникні ями в дворових вбиральнях, переробка твердих відходів на присадибних ділянках.
Проектом передбачаються наступні організаційні заходи:
1. Санітарне очищення від твердих побутових відходів приймається комбінована – планова для громадських об’єктів та планово-квартальна для садибної забудови. Збирання твердих побутових відходів здійснюється окремо мусорозбірниками, контейнерами, для яких передбачені спеціальні майданчики та відправляються на полігон твердих побутових відходів.
2. В зоні садибної забудови та на території комунально-виробничих підприємств передбачені водопроникні вигреби типу люфт-клозет, дно якого має бути вище на 0,5м рівня ґрунтових вод. Очистка люфт-клозета повинна здійснюватись по мірі заповнення, але не менше 1-2 разів на рік. Рідкі нечистоти передбачається вивозити асенізаційними машинами на очисні споруди Добропілля, що розташовані на території  Нововодянської сільської ради Добропільського району.
3. Як альтернативний варіант водовідведення проектом пропонується встановити в селищі локальні блочно-модульні установки для регенерації рідких відходів органічних речовин.
Розробка та реалізація заходів щодо забезпечення екологічної безпеки території Нововодянської сільської ради, в т.ч. с. Весна, сприяє стабілізації та поступовому поліпшенню стану навколишнього середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів.

4.2 Інженерна підготовка території

Інженерне підготовлення території села передбачається з метою поліпшення санітарно-гігієнічних умов, підготовлення території для будівництва на ній об’єктів культурно-побутового призначення та житлових будинків і включає схему інженерного підготовлення, розроблену за принципом максимального збереження існуючого рельєфу місцевості з урахуванням інженерних та архітектурно-планувальних вимог.
Територія с. Весна розташована на пересіченому рельєфі з похилом з західа на схід.
На  території села розташоване проектний ставок.
Враховуючи характеристику природних умов за ступенем придатності для житлового будівництва, необхідно перед початком будівництва провести заходи з інженерного підготовлення території.
Абсолютні позначки змінюються в межах 140,00м – 167,00м, перепад складає 27,00м, що обумовлює похил рельєфу від 0-50 на різних ділянках.
Водовідвід  дощових вод по вулицях села запроектований відкритого типу.
По вулицях села запроектоване асфальтобетонне покриття різних типів в залежності від призначення вулиці чи проїзду. 
Вертикальне планування території виконується з максимальним використанням існуючого рельєфу. Повинне забезпечувати допустимі ухили для руху усіх видів транспорту і пішоходів по вулицям, проїздам і тротуарам при раціональному балансі земляних робіт. 
Для будівель і споруд з підземними приміщеннями необхідне передбачити заходи щодо захисту їх від підтоплення.
При проектуванні будівель, споруд, доріг та інженерних мереж необхідне передбачити зняття рослинного шару гранту з наступним використанням його на озеленіння і на поліпшення прилеглих малопродуктивних земель.

5. Інженерно - технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в мирний час.

До потенційно небезпечних обєктів можна віднести аварії на Запоріжській АЕС і виникнення катастрофічного забруднення великих територій.

Технічні заходи по цивільній обороні забезпечують захист населення від впливу проникаючої радіації, а також захист від зброї масового ураження.

Захисні споруди проектуються I-II ступені вогнестійкості і розміщуються в підвалах і цокольних поверхах громадських і житлових будинків і споруд.

Всього перспективне населення села - 200 осіб.

З розрахунку 0.5 м2 площі на одного укриваємого при 2х ярусному їх розміщенні необхідно передбачати противорадіоційні укриття площею 212м2, в тому числі:

- на території житлової забудови                            -          200 кв.м

(в погребах і підвалах);

- в противорадіаційних укриттях

  громадських будинків на 24 особи                                    -          12 кв.м.

Розміщення обслугового персоналу для робітників громадського центру і підцентра передбачається у підвальних приміщеннях цих будинків.

При розробці робочої документації проектів громадських будинків необхідно передбачити заходи по цивільної обороні з вимогами ДБН Б.1.1-5 «Інженерно-технічні заходи цивільної оборони».

Перед введенням в експлуатацію збудованих об’єктів необхідно провести радіаційний контроль приміщень і обстежити територію відповідно до вимог ДБН               В.4.2-01-97 силами спеціалізованої лабораторії, яка самостійно встановлює час проведення контролю об’єкта електромагнітного випромінювання.

Відповідно від ДБН Б.1.1-5-2009 схему розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час» розробляється за окремим завданням.

6. Основні техніко-економічні показники генерального плану села Весна

Ч.ч

Назва показника Одиниця виміру. Існуюч. стан.

Етап

15-20р.

1 2 3 4 5
  Загальні дані      
1 Населення особа 100 200
2 Територія в межах населеного пункту, всього га 112,50 112,50
  У т.ч.: житлової забудови, всього      
            садибної   30,60 41,00
Громадської забудови , всього га 0,09 0,94
Виробничої, всього   - 0,90
Комунально – складської, всього   0,36 0,36
          у т.ч.: площа водойм   5,82 5,82
Транспортної інфраструктури, всього      
           у т.ч. вулично-дорожньої мережі   3,91 5,23
Ландшафтно-рекреаційної та озелененої, всього   0,12 1,92
Інші території (землі резервного фонду, садівницьких товариств, та землі запасу), всього   66,67 50,12
Озеленіння спецпризначення   4,93 6,21
Землі сільгосп. призначення      
3

 Житловий фонд, всього

 м2 3360 7360
кількість садиб 56 96
  Розподіл житлового фонду за видами забудови:      
            садибна   3360 7360
4

Нове житлове будівництво, всього в т.ч. одноквартирне садибне

тис. м2   4000
кільк.садиб   40
5 Об’єкти громадського обслуговування (згідно генплану)      
6 Вулично-дорожня мережа та транспорт населеного пункту      
  Довжина вулиць і доріг, всього км 4,24 5,78
          для сільських вулиць і доріг усіх категорій      
Загальний рівень автомобілізації  у т.ч. рівень автомобілізації легкового  автомобільного транспорту машин на 1 тис. чол. - 300
       
7 Інженерне забезпечення      
  Водопостачання      
Сумарний відпуск води м3/добу 30,10 60,80
Потужність головних споруд водопроводу   200,0  
Електропостачання      
  Сумарне споживання електроенергії млн. кВт х год./рік 0,08 0,19
Потужність джерел покриття електронавантажень кВа 160 320
8 Інженерна підготовка та захист території м.п.    
  Берегоукріплення м.п.    
  Території, що осушуються га    
9 Санітарне очищення території      
  Обсяги твердих побутових відходів, всього: тис. т/рік 0,08 0,13